Перше слово Ісуса на хресті -
Джерело Прощення
(роздуми на основі книги "Sieben Schritte ins Leben", A. Grün)
Апостол Лука описує нам Ісуса як
великого молільника. Перед та під час важливої події Він молиться. Також чуємо
Його молитву на хресті: «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк 23, 34). Ісус молиться за ворогів, Ісус
прощає. Коли ми дивимося, як Він прощає з хреста своїм вбивцям, то повинні
плекати надію, що і нам Він усе простив. Тоді і в нас самих не існує нічого
такого, чого б Він не зміг пробачити. Всепрощаюча Божа любов. Дивлячись на те,
як Він молиться за ворогів на хресті, усвідомлюємо, що НІЩО не відлучить нас
від Його любові.
Перше слово Ісуса на хресті
вказує на вирішальне джерело нашої віри:
на прощення. Багато людей страждають від того, що не можуть пробачити
собі і також нездатні пробачити тому, хто зранив їх. Саме це слово Ісуса – це
джерело, з якого ми можемо пити, щоб це прощення досягнуло нас. Прощення – це
цілюще джерело. Без прощення нам не вдається наше життя. Без прощення ми не
зможемо знайти спільну мову зі своїми ближніми.
Також йдеться про те, щоб впустити
ці слова Ісуса у свої самообвинувачення та самобичування, які виринають в нас
кожного разу, коли ми допускаємося помилки. Багато людей не можуть пробачити
самим собі, якщо вони не відповідають своїм уявленням про себе. Вони зляться на
себе, іноді навіть не можуть спати через надмірне відчуття провини. Впустімо
сюди слово Ісуса: «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» Це слово визволяє нас. Воно означає, що ми насправді
в глибині душі не знали, що чинимо. Це зло перевершило нас і наше розуміння. Ми
не були справді вільними. Ми повелися нашими слабкостями, нашою пожадливістю,
нашими страхами. Віддаймо нашу провину в руки Божої любові, це визволить нас.
Слово Ісуса – це також шлях
прощення іншим людям. Нам здається, що ми не можемо пробачити людині, яка сильно
нас зранила. Нам не допомагають слова: «Мусиш пробачити, бо ти – християнин, бо
сам собі шкодиш тим, що ту злість у собі носиш…». Замість того, щоб переконувати
себе в тому, що треба пробачити, повторюймо ці слова Ісуса, думаючи про цих
людей. У нас запрацюють оборонні механізми, ми подумаємо: «О, ні, ця людина точно
знала, що робить, коли мене ранила. Вона зробила це навмисно, знаючи моє слабке
місце». І це може бути правдою. Проте, в глибині душі вона насправді не знала, що
чинить. Якби ми бачили, що робимо, коли погоджуємося на зло, коли підписуємо
договір про співпрацю з дияволом, ми б ніколи того не чинили. Якби ми знали, як
в цей момент Богові болить, бо Його творіння, обмануте ворогом, йде проти свого
Творця. Якби ми бачили, що відбувається, коли ми чинимо зло, ми б ніколи на це
не погодилися. Так роздумуючи, ми можемо зрозуміти свого «злочинця», бо він
повівся на свою зажерливість, потребу влади. Його зло не стосується мене, він
нашкодив найперше собі. Він дозволив, щоб його ненависть його повела.
Якщо в такому світлі, у
присутності цих Ісусових слів дивитимусь на своїх ворогів, то мене потрохи
покидатиме почуття зранення. До серця прийде внутрішній мир. На того, хто
завдав мені болю, я подивлюсь новими очима. Я молитимусь, щоб він позбувся
своєї несвідомості і перейшов до свідомого життя в Бозі. Щоб перетворився із нездатної до стосунків людини в людину, яка вміє вийти назустріч. Щоб із тієї людини, яка ведеться своєю ненавистю, перетворився у людину, що вміє жити в гармонії з собою, Богом і людьми. І так поступово, з часом я зможу пробачити цій людині. Прощення звільнить мене від негативного зв’язку з цією людиною. Бо коли не можу пробачити, то зв’язаний з цією особою негативними почуттями і ведуся її ненавистю. А тепер звільняюся він негативної енергії. Перше слово Ісуса на хресті заживляє мої рани.
Перше слово Ісуса звільняє нас також від фундаментального страху – почуття провини. Воно більше характерне для людей, схильних до депресії. Завжди почуваюся винним. Я винуватий навіть тоді, коли щось не так відбувається в моєму оточенні. Батьки сваряться – я почуваюся винним… дуже часто цей страх просто нереальний. Повторюйте в цих випадках це слово Ісуса: : «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять». Тоді цей страх переходитиме у довіру і віру в те, що Господь мене любить безумовно і приймає завжди. Господь простив своїм вбивцям, і в мені немає нічого, чого б Він не міг простити та зцілити.
Молитва
Милосердний і добрий Боже, благослови цей тиждень, щоб він насправді був святим тижнем для мене та тих людей, які свідомо його переживають, а також для тих людей, які навіть не уявляють собі, що цей тиждень означає. Дозволь мені по-новому побачити страждання Твого Сина. Дозволь відчути ту любов, яку Твій Син показав нам, страждаючи на хресті та Твою любов, яка відкрилася нам через страждання Твого Сина. Ти так любиш світ, що віддаєш у наші руки Свою Дитину, щоб Він перемінив та зцілив безодню нашої ненависті та наших страхів. Зціли мене і наш світ. Пошли Свою всепрощаючу любов людям, які не можуть пробачити самі собі та з'єднані силою ненависті з іншими. За те, що так вмієш прощати - ДЯКУЄМО ТОБІ. Амінь.
с. Юліана
Коротке відео про Прощення.
джерело: http://www.youtube.com/watch?v=ejmAKQdygEU
Немає коментарів:
Дописати коментар